ПОВІТИЦЯ, ЦІ,
Повітиця, ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. І. 120.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 223.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОВІТКА, КИ, →← ПОВІТАТИ, ТА́Ю, ЄШ,